Зернобобові культури

Зернобобові культури – це важлива група рослин, які використовуються як у харчовій промисловості, так і для сільськогосподарських цілей. За класифікацією вони належать до бобових (Fabaceae) і мають специфічні морфологічні ознаки, істотно відмінні від злакових. Насіння цих культур багате на вуглеводи (до 50% від загальної кількості), білки, жири, вітаміни й мінерали, що робить їх важливим джерелом поживних речовин.

Зернобобові культури мають повноцінний амінокислотний склад білків, які засвоюються значно краще, ніж білки інших рослин. Завдяки розвитку бульбочкових бактерій на корінні, вони спроможні збагачувати орний шар азотом. Це має великі агротехнічні переваги, а саме: 

• підвищення родючості;
• покращення структури ґрунту;
• збалансований водний режим.

Також рослини цієї групи поліпшують властивості ґрунту, збагачуючи його на кальцій, фосфор і калій.

Біологічні та морфологічні особливості зернобобових культур

Структурні особливості визначають розвиток культур та їхню адаптацію до навколишнього середовища. До основних морфологічних ознак належать:

1. Добре розвинена стрижнева коренева система. Вона складається з головного кореня довжиною 1-2 метри та бічних корінців. Має властивість утворювати симбіотичні вузлики з азотфіксувальними бактеріями.
2. Стебла різних типів: прямостоячі, сланкі або виткі. Висота може варіюватися від 15–25 см (сочевиця) до 3 метрів і більше (квасоля багатоквіткова). Іноді стебла покриті трихомами, які виконують захисну функцію.
3. Пальчасте, перисте або трійчасте листя. Складається з черешка, прилистка та листочків. Пластинка може бути гладенькою або вкрита волосками.
4. Квітки неправильної форми, метеликового типу. Вони складаються з маточки, чашечки, тичинок і віночка. Непарна та найбільша пелюстка називається вітрилом, дві бічні – весельцями, а нижні утворюють так званий човник.
5. Плоди – боби (стручки), які відкриваються по двох швах. Містять одну або більше насінин і бувають пласкої, прямої, зігнутої, серпоподібної, шаблеподібної, ромбічної та здутої форми. Боби складаються з двох стулок, які при достиганні розкриваються, і стигле насіння відокремлюється від насінної ніжки.
6. Насінина зернобобових, яка має тверду шкірясту оболонку. Під нею розташовується зародок, який містить дві сім’ядолі, зародковий корінець і стебелець, а також верхівкову бруньку.

Зернобобові культури: біологічні особливості

Всім зернобобовим шкодить надмірна вологість, яка провокує хвороби рослин. Також культурам притаманні тривалі цвітіння та плодоутворення, що ускладнює їх збирання. За розвитком, зернобобові поділяють на три групи: довгого та короткого світлового дня, а також нейтральні. Майже всі різновиди добре витримують затінення, тому використовуються у змішаних посівах.

Зернобобові культури: перелік

Група зернобобових охоплює різноманітні рослини, які відрізняються за формою, розміром і кольором насіння. Найбільш поширені такі культури:

• горох;
• сочевиця;
• квасоля;
• чина;
• соя;
• нут;
• кормові боби;
• люпин;
• маш.

Зернобобові розповсюджені на всій території України: посухостійкі культури вирощують у степовій зоні, а холодостійкі та вологолюбні – у лісостепу та на Поліссі.

Потребуєте коштів на розвиток фермерського господарства? Залишайте заявку на сайті AgroApp, де зібрані кращі кредитні програми банків України для аграріїв. Протягом доби ви отримаєте попереднє рішення банку про можливість фінансування вашого проєкту!