Озимі культури: особливості посіву, морозостійкість та загартування

Озимі культури — це такі хлібні злаки, як пшениця, жито, ячмінь, тритикале, а також олійні рослини — ріпак та суріпиця. Традиційно в Україні найбільші площі відводяться під озиму пшеницю.

Технології посіву озимих культур

Що варто врахувати фермеру перед тим, як обробляти землі під озимі культури? 

1. Вибір ділянки. Рівне поле, без високих схилів і низин. Тоді сніговий покрив ляже рівно та не дасть землі промерзнути. А навесні поле буде зволожене по всій ділянці.
2. Якісна обробка ділянки. Прибирання залишків попередників озимих культур і бур’янів, агрохімічний аналіз ґрунту, внесення підкормки, вапнування (для кислих ґрунтів).
3. Оптимальний час сівби:

• 5-10 вересня — північні регіони;
• 10-25 вересня — центральні;
• 20 вересня – 5 жовтня — південні.

Відкладати посів озимих культур на пізніший термін не варто, оскільки рослини не встигнуть підготуватися до зимівлі.

1. Оптимальна глибина посіву — 3 см, за умов достатньої вологості. 
2. Норми висіву. Для більшості сортів озимої пшениці норма висіву становить 160-250 кг/га (4-5 млн насінин на 1 га). Для сортів з великою кущистістю застосовують менші норми. За оптимального вмісту мінеральних речовин у ґрунті норма може бути зменшена. І, навпаки, збільшена на вологих і важких ґрунтах.

Читайте далі: Озима пшениця: технологія вирощування, терміни та норми висіву

Догляд за посівами озимих культур

Основне завдання з догляду за посівами — попередження та недопущення пошкоджень посівів протягом усього періоду вегетації. Він становить близько 300 днів, половина з яких — це зимівля.

Перші роботи після посіву

Одразу після сівби проводиться коткування. Поле проходиться спеціальними котками, які ущільнюють верхній шар ґрунту, подрібнюють грудки та вирівнюють поверхню. Після коткування зерно в землі отримує кращий доступ до вологи та повітря. 

Після появи сходів поле обов’язково обстежується з метою виявлення рослин, уражених  хворобами та шкідниками. Найбільш уразливий період розвитку сходів озимих зернових культур — фаза 1-2 листків.

Розповсюджені осінні загрози:

• комахи-фітофаги — злакові попелиці, мухи, хлібні жужелиці;
• мишоподібні гризуни — полівка звичайна та руда, жовтогорла миша;
• грибкові хвороби — борошниста роса, коренева гниль, плямистість листя.

Вчасно проведена фітосанітарна обробка збереже посіви. В разі співпадіння термінів захисту від грибкових хвороб і шкідливих комах, обприскування поєднують в один технологічний прийом, використовуючи комбіновані протруйники під озимі культури. Проти мишей використовуються родентициди — отруйні принади високої технічної ефективності.

Невід’ємна частина технології вирощування озимих — боротьба з бур’янами. Вони є потенційним джерелом інфекції та проміжними донорами для багатьох хвороб і шкідників, а також збіднюють ґрунт, забираючи з нього поживні речовини. За необхідності, восени проти них слід застосовувати гербіциди.

Подальший догляд за сходами озимих

Чому озимі культури висівають під зиму? Бо для плодоношення їм потрібні низькі температури. При цьому вони потребують мінімум уваги. Але весна принесе з собою нові клопоти. Розглянемо основні правила весняного догляду за посівами озимих.

Боронування

Проходження бороною виконує кілька функцій:

• розпушення верхніх шарів ґрунту;
• покращення доступу повітря до коріння рослин;
• активізація мікробіологічних процесів у ґрунті;
• звільнення рослин від пагонів і листків, що відмерли протягом зими;
• сприяння формуванню нормально розвиненого колоса. 

Тип борони добирають зважаючи на фізичний стан ґрунту і рослин.     

Підживлення та боротьба з хворобами

Розглянемо три обов’язкові етапи весняного догляду.

1. Підживлення азотними добривами. Проводиться тричі:

• перше — після сходу снігу при поновленні вегетації рослин;
• друге — коли закінчується кущення та починається вихід у трубку;
• третє — у період колосіння.

1. Захист від хвороб і шкідників. Для боротьби з борошнистою росою, септоріозом, фузаріозом, бурою листковою іржею доцільно застосовувати фунгіциди.             
2. Захист від бур’янів. Перевагу  слід надавати якісним гербіцидам, які працюють з широким спектром бур’янів і мають тривалий період застосування: від весняного кущення до появи основного (прапорцевого) листка.   

Визначити, які мінеральні добрива для підживлення озимих культур необхідні конкретно вашій ділянці, допоможе агрохімічний аналіз або залучення професійного агронома.

Оцінка перезимівлі озимих культур

Важливо відразу після перезимівлі проаналізувати стан посівів і спланувати заходи, які потрібно буде проводити навесні. Адже успішна перезимівля визначає якість і розмір майбутнього врожаю.

Здорові рослини потребуватимуть мінімального догляду. Розглянемо основні ознаки таких рослин.

Ознаки успішної перезимівлі

Про добрий стан посівів агрономи говорять, коли відсоток життєздатних рослин на полі становить не менше 90 %. Це справедливо для озимих та ярих зернових культур. Імовірність виживання рослин на таких полях після відновлення весняної вегетації та до дозрівання може перевищувати 70-75 %. Це чудовий показник, що сприяє отриманню високого врожаю.

На основі комплексу морфофізіологічних ознак молоді рослини поділяють на чотири групи: сильні (потужні), середні, слабкі та загиблі. 

Які ознаки сильних рослин?

• добре розкущена рослина з 3 та більше пагонами;
• довжина відрослих листків від 1,5-2 до 5 см;
• насичений зелений колір;
• поява нових коренів довжиною від кількох мм до 1 см і більше;
• відсутність ознак хвороб;
• рослина має свіжий, пружний і соковитий вигляд.

Успішна перезимівля озимих культур — наслідок відповідального та виваженого підходу фермера до справи.

Причини загибелі озимих

Далеко не всі рослини прокидаються після зими в чудовому стані. Що призводить до їх загибелі? Розглянемо основні фактори впливу на озимі.

1. Вимерзання. Критична температура вимерзання для озимих становить мінус 14-17 градусів, особливо тоді, коли встановлюється раптово або відразу після відлиги. Спричиняє загибель рослин вільна вода, яка міститься в міжклітинному просторі. Під дією низьких температур вона перетворюється на лід і «розриває» тканини рослин зсередини. Рослина в’яне, жовтіє та гине.
2. Вимокання. Характерне для низин із глинистими важкими ґрунтами. Вода після танення снігу довго не сходить, посіви задихаються та жовтіють. Вимокання озимих культур відбувається швидко — рослини гинуть всього за 2-3 тижні.
3. Випрівання. Ця проблема виникає, коли рослина прокидається та починає вегетувати раніше, ніж розтане сніг. Під сніговим шаром вона не отримує достатньої кількості світла та починає посилено витрачати запаси цукру. В результаті стає вразливою до хвороб (снігова пліснява). Причина — осіннє надлишкове внесення азотних добрив.
4. Випирання. Трапляється при посіві в рихлий ґрунт, який при низькій температурі замерзає та зменшується в об’ємі. Коріння рослин при цьому травмується, а вузол кущення оголюється. За такої ситуації озимі культури швидко гинуть. Щоб уникнути випирання, потрібно з осені провести коткування поля. 
5. Льодяна кірка. Буває двох видів: висяча (лід на сніговому покриві) та притерта (лід на ґрунті). Висяча кірка може створювати парниковий ефект. Другий варіант небезпечніший, бо газообмін швидко погіршується, рослинам не вистачає кисню. Якщо жоден листочок не зміг пробитися назовні, в клітинах накопичується вуглець і зрештою рослина гине. Також притерта льодяна кірка може завдати механічних пошкоджень вузлові кущення.

Важливо орієнтуватися в температурі вимерзання озимих культур. Приклад впливу висоти снігового покриву та температури повітря на вимерзання посівів озимої пшениці наведений у таблиці.

Очевидно, що значний сніговий покрив захищає озимі від вимерзання. 10-сантиметровий шар снігу здатен вберегти рослини від загибелі навіть за найлютіших морозів. 

Пересів і підсів озимих культур проводиться, якщо є значні втрати посівів.

Морозостійкість та загартування озимих

Для ефективної підготовки до зими й підвищення зимостійкості рослини повинні загартовуватися протягом трьох тижнів. Згідно з теорією зимостійкості І. І. Туманова, загартування рослин на зиму відбувається в 2 фази:

1. 1 фаза проходить за денної температури повітря від +8 до +10 ˚C, а нічної — від 0 до +4 ˚C. Рослина активно вегетує, накопичує цукри та втрачає воду.
2. 2 фаза відбувається тоді, коли середньодобова температура становить від 0 до −5 ˚C. Рослина продовжує втрачати воду, а накопичений цукор розчиняється в тій воді, що лишилась і не замерзає. 

Після проходження другої фази загартування морозостійкість озимих культур підвищується:

• ячмінь може витримувати від −14 до −15 ˚C;
• пшениця — від −18 до −19 ˚C; 
• тритикале — від −19 до −21 ˚C; 
• жито — від −23 до −24 ˚C.

Загальна тривалість проходження двох фаз загартування озимих культур становить приблизно 20-25 діб. Слід пам’ятати, що навіть добре приготовані до зими рослини не завжди можуть вистояти при низьких температурах, які переходять через поріг критичних.

Читайте далі: Озимий ячмінь: технологія вирощування, норми та терміни висіву

Збирання врожаю озимих

Збір урожаю озимих проводиться в червні-липні. Терміни збору залежать від того, які є озимі культури на ділянці, а також від кількох факторів:

• стиглості;
• % вологості зерна;
• стану посівів;
• способу збирання. 

Як визначити ступінь зрілості пшениці? На фінальному етапі дозрівання зерно в колосі проходить дві фази стиглості — воскову та тверду. Воскова фаза характеризується воскоподібним видом ендосперма (найбільш поживної частини зерна) та триває до 6 днів. У твердій фазі стиглості ендосперм відповідно твердий, її тривалість — до 5 днів. На цьому етапі потрібно збирати врожай.  

Наведена тривалість фаз стиглості приблизна та залежить від сорту й умов вирощування. 

Як відбувається збір озимих культур?

1. Пряме комбайнування (за одне проходження відбувається збір і відокремлення зерна від колосків).
2. Роздільне комбайнування (під час першого проходження стебла зрізаються та залишаються на полі на 3-5 днів для підсихання, під час другого проходження їх збирають). 

У більшості фермерських господарств використовують переважно пряме комбайнування. Це зручний і високоефективний спосіб, яким збираються озимі та ярі культури. Оптимально застосовувати його на чистих полях із рівномірно дозрілими колосками. 

Роздільний метод застосовується у випадках великої кількості бур’янів або коли зерно дозріває нерівномірно. 

Перед тим, як засипати зерно нового врожаю на зберігання, зерносховища необхідно продезінфікувати. 

Висновок

Озимі зернові дають більший урожай порівняно з ярими. Тому агротехнічне значення озимих культур таке велике. Вони зменшують ерозію ґрунту та скорочують викиди з нього вуглецю. Крім безпосередньо зерна, вони дають перший зелений корм і є хорошим попередником для ярих рослин.

Якщо фермеру потрібні кошти для закупівлі якісного посівного матеріалу, палива, добрив, гербіцидів та інсектицидів, він завжди може отримати підтримку ведучих банків країни. З допомогою додатка AgroApp можна отримати підтвердження по кредиту протягом 24 годин з моменту подачі заявки — і починати планувати шлях до майбутнього великого врожаю. 

Часті питання про озимі культури

Які методи контролю за вологістю ґрунту є важливими для озимих культур?

Тензометричний метод користується великим попитом серед фермерів завдяки доступній вартості та конструктивній простоті виконання. Тензіометр оперативно вимірює рівень ґрунтової вологи. Ще одним надійним способом вимірювання вологості ґрунту є термостатно-ваговий метод Він полягає у висушуванні зразків ґрунту різними способами і порівнянні маси «до» та «після». 

Як обрати сорти озимих культур з найкращою морозостійкістю?

Серед сортів озимої пшениці найбільш морозостійкими, за результатами досліджень, є «Вдала», «Благодарка Одеська» та «Заграва Одеська». Зокрема, серед сортів озимого ячменю найбільш морозостійкими виявились «Жерар» і «Росава». Ріпак — «Аляска». Жито — «Пам’ять Худоєрка», «Стоір» і «Каліпсо».

Яка роль сівозміни у розвитку озимих культур?

Сівозміна — важливий агротехнічний прийом. Вона необхідна для отримання більш високих урожаїв, оскільки при висаджуванні озимих і ярих культур на одній і тій же ділянці виснажується ґрунт, зростає ризик розвитку хвороб і шкідників.