Переробка сої як бізнес

Останніми роками відсоток готової продукції у спільній частці українського експорту зростає. Українські фермери вже переконалися: продаж соєвої олії та шроту є більш прибутковим, ніж реалізація сирих соєвих бобів.

У цій статті ми розглянемо детально переробку сої як спосіб отримати додатковий прибуток.

Переробка сої: перспективи бізнесу на ринку України

Раніше в Україні переважав експорт сировини — соєвих бобів. За кордоном з української сої вироблялися соєва олія, соєві харчові продукти, добавки та елітні комбікорми.

Нині з урахуванням нестабільних цін на вирощений урожай агровиробникам має сенс налагодити самостійну переробку та виходити на ринки не лише з дешевою сировиною, а й з якісною готовою продукцією.

Особливо переробка сої як бізнес вигідна двом категоріям фермерів:

1. Власникам великих посівних площ під соєю із високим обсягом виробництва власної сировини.
2. Власникам тваринницьких ферм, які матимуть подвійну вигоду: підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин та економію на покупних кормах.

Встановлення виробничої лінії з переробки сої на олію та шрот — цілком під силу багатьом власникам фермерських господарств. Можна почати з простого недорогого олійного преса та згодом дійти до високопродуктивного заводика, де всі процеси відбуваються за мінімальної участі людини. Однак слід пам’ятати, що якість обладнання впливає на показники виходу олії. Хороший прес —  той, який дає вихід олії 19-20% і при цьому не надто енергозатратний.

На соєву олію та інші продукти переробки сої існує високий попит як на внутрішньому, так і зарубіжному ринку. Бізнес план переробки сої повинен включати:

• вивчення місцевого ринку (вартість сирих бобів, олії, шроту);
• план виробництва;
• аналіз потенційних ринків збуту;
• аналіз вартості інвестицій та очікуваного прибутку;
• маркетингову стратегію майбутнього бізнесу.

Рентабельність бізнесу з переробки сої

Переробка сої, як і всіх олійних культур, дає приблизно в 5 разів більше доданої вартості, ніж сировина.

Продуктивність лінії з виробництва олії — від 1000 кг/годину. Вихід олії з 1т — 150-210 кг, приблизно 15-20%. Відповідно, 80-85% припадуть на шрот. Фактичний вихід може змінюватися залежно від точних параметрів обробки та характеристик сировини.

Вартість 1 кг соєвої олії як мінімум у 2-3 рази вища за вартість 1 кг сирих бобів. Шрот і макуха самі по собі недорогі, але з макухи можна робити висококонцентрований концентрат та ізолят — соєві протеїни, вартість яких у 5-7 разів вища за вартість олії. Це преміум-продукт, який має великий потенціал у країнах ЄС. Соєвий ізолят використовується для виробництва спортивного харчування.

Збут

Для коректного бізнес-плану з переробки сої необхідно врахувати ринок збуту. Варіанти для реалізації готової продукції в Україні:

1. Комбікормові заводи.
2. Тваринницькі та птахоферми.
3. Агротрейдери.
4. Торговельні мережі.
5. Заклади громадського харчування.

На сьогодні соєва продукція в Україні не дуже популярна через високу вартість. Це стосується як харчової, так і комбікормової промисловості. Інша ситуація на зовнішніх ринках, де фермери не заощаджують на дорогих високопротеїнових кормах. Тому бізнес, орієнтований на зарубіжний ринок, окупиться швидко. На сайті AgroApp ви знайдете пропозиції щодо кредитування та лізингу бізнесу з переробки сої на вигідних умовах.

Читайте також: Технологія вирощування сої в Україні: терміни посіву, догляд, врожайність

Етапи переробки сої

Технологічний процес переробки сої, який також необхідно врахувати у бізнес-плані, складається з 4 основних стадій.

1. Сортування та очищення соєвих бобів від домішок

Зібраний урожай містить не лише насіння, а й купу домішок: стебла, листя, оболонки плодів, насіння бур’янів, камінчики та грудочки землі. Наявність домішок знижує продуктивність технологічного обладнання та збільшує його знос. Очищення проводиться на спеціальних зерноочисних агрегатах і потокових лініях. Після обробки вміст повноцінного насіння має становити не менше 95%.

2. Сушіння сировини

Вологість зібраних бобів сої становить 17-20%, іноді — 30%. Вологі плоди погано зберігаються, можуть запрівати та псуватися. Тому після очищення важливо якнайшвидше висушити боби до рівня вологості 12-14% (оптимально — 6-8%). Сушать їх методом активного вентилювання або гарячим (60-70°) повітрям. Змішувати сухі та вологі плоди сої не можна.

3. Підготовка сировини до вилучення олії: подрібнення та гідротермічна обробка

У тканинах соєвих бобів запаси олії розподілені нерівномірно — основна частина зосереджена в ядрі, тоді як плодова та насіннєва оболонки містять відносно невелику кількість олії. Тому боби сої обробляють на дробильно-лушпильній машині, відокремлюючи менш цінну оболонку. В результаті олія переходить у потрібний для подальшої технологічної обробки стан.

У насінні сої є шкідливі для травлення речовини — інгібітори ферментів. Щоб їх розкласти та зробити продукт придатним для споживання тваринами та людьми, сировину піддають термічній обробці. Це може бути сухе прогрівання або за допомогою води.

4. Вилучення олії

Олія з підсушених і подрібнених соєвих бобів вилучається методом пресування або екстракцією органічними розчинниками.

Механічний спосіб являє собою вичавлювання олії пресом, що сприяє збереженню натуральних властивостей у повному обсязі. Має сенс витратитися на хороший олійний прес. З пресу готова олія через спеціальні фільтри розливається в посудини.

Великі підприємства використовують хімічну екстракцію, проте для більшості фермерів інвестиції в обладнання для екстракції будуть невигідними. Це дуже дороге обладнання з високими вимогами до приміщення та обслуговування.

В результаті пресування отримують соєву олію та макуху, яка йде на корм худобі. Зрештою отримують два продукти: соєву олію високої якості та шрот (знежирений залишок з високим вмістом білка). 

Переробка сої: вимоги до технологічних ліній

Сучасні технології переробки сої поділяються на «сухі» та «вологі».

1. Класична «суха» технологія — переробка соєвих бобів на олію та шрот. Ці продукти популярні в усьому світі. В Україні налагоджено виробництво ліній для переробки сої, які дають гарний виробіток і коштують значно дешевше за зарубіжні аналоги.
2. За допомогою «вологих» технологій отримують соєве молоко, майонез, пасту. Виробництво цих продуктів вимагає істотно великих інвестицій і дорогого обладнання. Тому на практиці цей вид бізнесу вигідний лише великим промисловцям із великими обсягами.

Основні вимоги до технологічних ліній:

• можливість сертифікації виробництва за стандартами ЄС;
• надійність і простота в обслуговуванні;
• енергоефективність;
• низьке споживання енергії; наявність альтернативних джерел електрики;
• можливість повної автоматизації процесу;
• можливість збільшення продуктивності;
• екологічність.

Приміщення для встановлення технологічної лінії з переробки сої повинне відповідати наступним критеріям:

• основне виробниче приміщення площею від 500-800 м2;
• склад для зберігання сировини площею від 250 м2;
• склад для зберігання шроту на підлозі площею від 300 м² та з покриттям з лінолеуму або ДВП;
• вологість нижче 75%;
• температура нижче 25⁰С.

Виробничі потужності необхідно поділити на ділянки. Якщо у вас наявна скромна площа, можна проконсультуватися з виробником і за допомоги його фахівців компактно встановити всі одиниці обладнання.

Правильно розраховані інвестиції в обладнання завжди окупаються. Для такої ніші, як переробка сої, бізнес-план обов’язково повинен включати пошук можливостей фінансування. Сервіс AgroApp зібрав пропозиції доступних кредитів для аграріїв Надішліть заявку та отримайте попереднє рішення з вашого питання вже через 24 години.

Читайте також: Як отримати кредит для сільського господарства

Часті питання про переробку сої

Скільки олії виходить з тонни сої

Вихід олії з 1 т становитиме приблизно 15-20%, залежно від олійності бобів. Фактичний вихід може змінюватися залежно від точних параметрів обробки та характеристик сировини.

Що можна зробити з сої

Соєва олія — найпопулярніший продукт. Соєве борошно та шрот — цінні високобілкові корми для свійських тварин: великої рогатої худоби, свиней. Соя використовується виготовлення рослинних замінників сиру, м’яса, молока, а також майонезів, соусів тощо.