Форвардний контракт: що це та як використовувати аграрію

У цій статті ми розповімо, що таке форвардний контракт, які основні види форвардних контрактів існують в Україні та які з них підходять для використання в агросекторі. Ви також дізнаєтеся про основні переваги та ризики застосування цього фінансового інструменту в сільському господарстві. 

Форвардний контракт: що це

Форвардний контракт — це договір, який зобовʼязує продавця у вказаний термін надати товар покупцю або відшкодувати його вартість у грошовому еквіваленті, а покупця — вчасно сплатити за отриманий товар. Це базова угода під час операцій купівлі-продажу, яка фіксує ціну продукції на момент її укладення. Вона є обовʼязковою до виконання. Сторони мають право відмовитися від виконання форварду лише за взаємною згодою. Передавати зобов’язання в одноосібному порядку третій стороні не можна.

В сільськогосподарській сфері форвардні контракти дозволяють узгодити вартість, кількість і терміни поставки продукції на майбутній період. Це дає змогу уникнути зміни ціни на продукцію та мінімізувати фінансові втрати як продавцеві, так і покупцеві. 

Форвардні контракти використовують:

• сільгосптоваровиробники;
• банки;
• трейдери;
• держава, через спеціально сформовані установи.

Донедавна форвардні контракти в Україні були інструментом державної підтримки аграріїв. Держава закуповувала зерно на організованому ринку, а за рахунок бюджетних коштів господарство отримувало кредит під заставу продукції. Зараз форвардні контракти використовують для захисту сторін від фінансових втрат чи невиконання зобовʼязань.

Війна в Україні пожвавила операції на форвардному ринку. Форс-мажорні обставини, тимчасова окупація низки територій, закриття підприємств — все це має негативні наслідки для роботи сільськогосподарського ринку. А завдяки договорам поставки майбутнього врожаю сторони мають механізм, який захистить їх від імовірних втрат.

Види форвардних контрактів

Різноманітність видів форвардних контрактів дає змогу виробникам аграрної продукції та покупцям обрати найбільш оптимальний варіант, що дозволить застрахувати себе під час продажу продукції чи взаєморозрахунків. 

Існує 3 основні види форвардних контрактів:

1. Постачальницькі — виробник продає товар за встановленою ціною, в певній кількості та у вказаний термін. Покупець вносить оплату за отриману продукцію.
2. Валютні — сторони контракту проводять обмін валюти за фіксованим курсом. Якщо сторони уклали розрахунковий контракт, то платіж вносить лише учасник, який зазнав збитків.
3. Розрахункові — форвардні контракти без поставок продукції. Зобовʼязання сторін закінчуються взаємними розрахунками, а не передачею продукції. Умови оплати визначають за допомогою ціни-орієнтира.

За типом головного активу, форвардні контракти поділяються на:

• Фінансові — предметом угоди є цінні папери, валюта, фондові індекси та процентні ставки.
• Товарні — предметом угоди є продукція сільськогосподарського призначення, сировина та дорогоцінні метали.

В залежності від сторін угоди, визначають:

• форвардні контракти між торговими та виробничими підприємствами;
• форвардні контракти між банком і клієнтом.

Форвардний контракт: переваги та ризики для аграрія

Основна вигода форвардів для аграрія полягає в тому, що сільгоспвиробник отримує потрібні ресурси для посівної та може спланувати свою подальшу діяльність. 

Перевагами також є:

• планування розвитку агробізнесу — форвардні контракти дозволяють розробляти плани та стратегії на основі попередніх замовлень продукції;
• планування прибутку — предметом контракту є продукція, яка буде вирощена на момент поставки;
• отримання раннього фінансування — аграрій може отримати аванс і використати його на забезпечення виробництва;
• забезпечення попиту — виробники мають змогу визначити попит на сезонну продукцію та спланувати виробництво на наступний період;
• зменшення ризиків — сільгоспвиробники зменшують ризик втрати попиту, а покупці — несвоєчасної поставки товару;
• збереження якості продукції — в контракті зазначені чіткі умови щодо якості продукції, яких повинен дотримуватися виробник;
• страхування покупця від підвищення ціни;
• гарантія постачання продукції у визначений термін.

Форвардні контракти хоча й мають безліч переваг для аграріїв, проте не можуть нівелювати всі ризики. Сторонам договору варто розуміти, що можуть виникнути непередбачені обставини, за яких виконання зобовʼязань стане неможливим.

Основною проблемою є неможливість оплати товару внаслідок погіршення фінансового стану. 

Серед ризиків також:

• затримки постачання продукції;
• псування та втрата продукції;
• відмова від виконання зобовʼязань однією зі сторін. 

Саме тому перед укладанням угоди потрібно детально перевірити репутацію бізнес-партнера. 

Для зменшення ризиків використовують хеджування. Хеджування виконує функцію страхування та передбачає фінансові домовленості, які компенсують втрати від зміни ситуації на ринку. 

Хеджувати варто наступні ризики:

• товарні, на які впливають інфляція та зміна ціноутворення;
• валютні — залежать від зміни курсу валют;
• процентні — залежать від зміни котирувань цінних паперів.

Форвардні контракти в Україні

Ринок форвардів регламентується законодавством України, яке визначає умови проведення операцій купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та зобовʼязує обидві сторони виконувати вимоги угоди. Держава підтримує сільгоспвиробників, створюючи програми закупівлі зерна. 

Розглянемо особливості законодавства та державних форвардних програм для агросектора. 

Законодавство

Основні документи, що регламентують роботу форвардного ринку:

1. Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
2. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів».
3. Наказ Міністерства аграрної політики України «Про затвердження форми форвардного біржового контракту».
4. Податковий кодекс України.

Українське законодавство трактує значення форвардного контракту по-різному:

• цивільно-правовий договір, що має стандартну форму;
• дериватив;
• різновид фінансового інструменту.

Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» відносить форвардний контракт до деривативних, тобто до таких, що засвідчують право придбати чи продати актив на визначених у контракті умовах. Ринок деривативів характеризується гнучкістю та можливістю використання в багатьох сферах, наприклад у розрахункових операціях чи страхуванні ризиків.

Податковий кодекс України визначає форвардний контракт як цивільно-правовий договір, що зобовʼязує продавця передати в майбутньому продукцію покупцеві, а покупець повинен прийняти її та оплатити визначену вартість. 

Отже, форвардний контракт є фінансовим інструментом, який має подібні до цінних паперів параметри.

Читайте також: Аграрні розписки у сільському господарстві

Державні форвардні програми

Держава підтримує сільгоспвиробників за допомогою форвардних програм. Одна з таких — закупівлі зерна майбутнього врожаю на організованому ринку. Держава купує зерно за фіксованою ціною, оплачуючи авансом 50% його вартості. Продавцем виступає аграрій, а покупцем — державне підприємство. Між сторонами укладається форвардний біржовий контракт. Це відбувається для того, щоб створити державний фонд зерна через спеціальні установи — аграрний фонд та аграрну біржу.

Форвардні закупівлі регулюються законами:

1. Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні».
2. Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України».

Такі закупівлі вигідні для сільгоспвиробника, оскільки дозволяють покращити фінансовий стан, забезпечують ресурсами виробництво та допомагають спрогнозувати попит на продукцію. В програмі можуть брати участь малі та великі сільгоспвиробники, які вирощують зернові культури. 

Аграрний фонд оплачує авансові платежі у розмірі 50-70% від загальної вартості під заставу майбутнього врожаю. Обовʼязкова умова — страхування посівів. Для оплати авансового платежу беруться ціни, що діють на момент укладення договору. Остаточний розрахунок проводиться за ринковими цінами в момент поставки продукції.

Читайте також: Агрострахування в Україні: особливості страхування врожаю

Оформлення форвардного контракту

Оформлення форвардного контракту починається з пропозиції однієї зі сторін укласти угоду. Форвардні контракти в Україні є позабіржовими, оскільки оформляються між контрагентами особисто, а не на біржі. 

Сторони узгоджують умови, які будуть зручними як для покупця, так і для продавця, тож форвардний контракт можна назвати індивідуальним. Підписання контракту не тягне за собою будь-яких витрат, адже це письмова домовленість про продаж продукції сільгоспвиробника в майбутньому. Форвард не є обіговим інструментом, тому під час укладення контракту немає вартості. 

Під час оформлення сторони узгоджують ціну продукції, якщо це постачальницький контракт, на підставі якої вони виконуватимуть зобовʼязання. Ціна залишається незмінною протягом усього терміну дії контракту. Так зʼявляється поняття форвардної ціни, встановленої договором. 

Договір оформляється в письмовій формі із зазначенням усіх реквізитів та умов: 

• сторони контракту;
• предмет договору;
• умови постачання продукції;
• вартість продукції;
• умови здійснення платежу;
• порядок передачі продукції;
• умови транспортування;
• гарантії та санкції;
• порядок вирішення спорів;
• форс-мажорні обставини.

Договір вважається виконаним на момент, коли одна сторона передала іншій продукцію та отримала оплату за неї або ж між ними проведено розрахунки.

Якщо потрібні кошти на розвиток власного фермерського господарства, залишайте заявку на сайті AgroApp. Тут обʼєднані банки, фінансові та дилерські компанії, які пропонують аграріям вигідні умови кредитування. Заповнюйте форму на сайті та отримуйте попереднє рішення про кредитування протягом 24 годин.

Часті питання про форвардні контракти

Форвардний контракт або кредит: що краще 

Форвардний контракт вигідніший для аграрія, ніж кредит, адже дозволяє отримати кошти та виконати зобовʼязання за рахунок майбутньої поставки зерна покупцеві.

Які особливості форвардного договору

Форвардний контракт має такі особливості:

• є деривативом;
• укладається між продавцем і покупцем поза біржею;
• предметом договору є майбутній врожай;
• ціна продукції зафіксована в договорі та не змінюється;
• страхує виробника та покупця від ризику фінансових втрат.