Вапнування ґрунту: технологія, норми внесення вапна

У цій статті ми розглянемо процедуру вапнування ґрунту — навіщо вона проводиться та коли необхідна. Ви також дізнаєтесь, які бувають види вапна та як його правильно вносити.

Ця інформація допоможе вам покращити якість землі та підвищити врожайність культур.

Технологія вапнування ґрунту: що це таке

Вапнування ґрунту — це метод хімічної меліорації, процес внесення вапняних добрив з метою корекції кислотності.

Підвищена кислотність ґрунту порушує процеси активності фосфору, азоту та молібдену, що негативно впливає на зростання, розвиток і врожайність рослин. Кисле середовище також знижує ефективність корисних мікроорганізмів, сприяє розвитку патогенної мікрофлори та шкідливих бактерій. Це збільшує витрати добрив.

Якщо ви ніколи раніше не розкисляли землю таким способом, то вам буде корисно знати, технологія вапнування ґрунту. Процедуру проводять восени, після збирання врожаю, або навесні, за 3 тижні до посіву або висаджування рослин. Навесні використовують карбонатні добрива, оскільки вони швидше розчиняються. Іноді вапно вносять і взимку просто поверх снігу. У будь-якому випадку, розкислювати варто лише за потребою, а для цього спочатку потрібно провести аналіз кислотності. На дуже кислих ділянках застосовують максимальні дози вапна раз на кілька років. А на слабокислі вносять частіше й невеликими дозами.

Вапнування ґрунту покращує умови для зростання багатьох культур, сприяє ефективному засвоєнню макро- та мікроелементів. Також вапно нейтралізує шкідливу дію алюмінію та зайвий марганець, і збагачує ґрунт кальцієм і магнієм. Процедура підвищує пухкість ґрунту, в результаті чого він краще вбирає та утримує вологу. Ефективність застосування мінеральних та органічних добрив збільшується на 30-40%. Завдяки зволоженості та насиченості корисними елементами активізуються корисні мікроорганізми та розвивається сприятлива ґрунтова мікрофлора. У такому середовищі рослини краще ростуть і дають якісніший урожай.

Протипоказань до вапнування немає, якщо воно проводиться відповідно до рекомендацій. Але сипати безконтрольно дуже небезпечно — можна перенаситити землю кальцієм, що ускладнить зростання кореневої системи. Деяким овочевим культурам і плодовим деревам навіть комфортно у кислому середовищі. А лохині, журавлині, горобині, чорниці, брусниці та ялівцю підходить сильнокисла земля.

Які ґрунти потребують вапнування

Вапнування може знадобитися для різних типів ґрунтів. До них належать:

• глинисті та суглинисті;
• піщані та супіщані;
• червоноземні;
• сірі лісові;
• дерново-підзолисті;
• торф’яно-болотисті.

Також вапнування ґрунту проводиться за наявності деяких зовнішніх ознак, які вказують на необхідність розкислення. Наприклад, якщо ґрунт має білий відтінок і чітко виражений горизонт (10 см і більше). Індикаторами підвищеної кислотності можуть бути й дикі рослини, які активно розвиваються на ділянці, — кінський щавель, осока, жовтець повзучий, верес, хвощ польовий, мох. Ще одна ознака — колір води у калюжках після дощу. У кислому середовищі вода стає іржавою та утворює темно-жовтий осад, а на поверхні проявляється райдужна плівка.

Читайте також: Як визначити кислотність ґрунту: ТОП-4 способи

Які добрива вносити для вапнування ґрунту: види та норми

Вирівняти кислотно-лужний баланс можна за допомогою різних вапняних добрив, наприклад:

• гашеного вапна;
• доломітового борошна;
• деревної золи;
• крейди;
• меленого вапняку.

Розглянемо детальніше їх плюси та мінуси, а також норми внесення.

Гашене вапно

Гашене вапно добре розчиняється у воді та швидко нейтралізує кислотність. Але треба враховувати, що це дуже агресивна речовина й у великій концентрації може обпекти коріння рослин. Також після його застосування потрібно відновлювати органіку та біогумусні складові ґрунту.

Вапно переважно використовують на важких ґрунтах. Норма вапнування ґрунту: у сильнокислий вносять 500 г на 1 м², в середньокислий 300 г, а в слабокислий — 200 г.

Читайте також: Як підготувати ґрунт у теплиці: 5 порад для фермерів

Доломітове борошно

Доломітове борошно містить карбонат кальцію та магнію, які сприяють підвищенню родючості. Але діє воно повільніше, ніж вапно.

Цей вид вапна підходить для піщаного ґрунту, де не вистачає магнію. При високій кислотності вносять 500 г доломітового борошна на 1 м², при середній — 400 г, при слабкій — 300-400 г.

Деревна зола

Деревна зола містить кальцій, калій, фосфор та інші мікроелементи, корисні для рослин. Надлишок може перевантажити ґрунт мінералами та нашкодити рослинам.

Зола підходить для торф’яних і піщаних ґрунтів. Норма вапнування ґрунту: при підвищеному рівні кислотності вносять 400-500 г на 1 м², при середньому — 200-300 г, а при низькому — 200 г.

Крейда

Крейда — це відносно м’якодіючий засіб. Вона на 100% складається з кальцію, що необхідний для утворення водоміцного гумусу. Також олужнення крейдою сприяє надходженню магнію, фосфору, молібдену та деяких інших макро- та мікроелементів до рослин. З мінусів — схильність до комкування, тому розподіляти її на ґрунт слід дуже рівномірно.

На 1 м² кислого ґрунту вносять 300-700 г подрібненої крейди, при середніх показниках кислотності — 200-600 г, при низьких — 100-400 г.

Мелений вапняк

Мелений вапняк містить не тільки карбонат кальцію, а й карбонат магнію. Також він більш делікатний, ніж гашене вапно, і не обпалює рослини, але діє повільніше.

Це добриво підходить для глинистих і суглинистих ґрунтів. Норма вапнування ґрунту: в кисле середовище вносять 500-600 г на 1 м2, а середньокисле — 400-500 г на 1 м2, в слабокисле — 300-400 г на 1 м2.

Норми внесення вапняних добрив можуть змінюватися в залежності від початкового pH ґрунту, глибини загортання та бажаних результатів. Також зверніть увагу, що розкислювачі повинні бути дуже дрібного помелу. Великі частинки порошків мають низьку здатність до розчинення, тому ефект від них повільніший. Рекомендується застосовувати вапно помелу до 0,25 мм завтовшки.

Читайте також: Як визначити вологість ґрунту: способи та методи

Як проводити вапнування ґрунту

Підготували повну інформацію про те як провести вапнування ґрунту — як виконувати процедуру та якої послідовності дій дотримуватися. Ось загальна технологія та правила, які допоможуть вам правильно провести вапнування ґрунту та покращити його родючість:

1. Аналіз ґрунту. Проведіть pH-аналіз зразків ґрунту з ділянки, щоб визначити точний рівень кислотності та розрахувати необхідну кількість вапна.
2. Вибір засобу. Залежно від результатів аналізу виберіть розкислювач: гашене вапно, доломітове борошно або інші.
3. Поділ на зони. На різних частинах ділянки можливо різний рівень кислотності. Можливе вапнування окремих зон, призначених для певних видів рослин.
4. Підготовка ґрунту. Перед внесенням добрива заберіть бур’яни та перекопайте ділянку, щоб забезпечити рівномірний розподіл вапна.
5. Вапнування. Поступово розподіліть розкислювач по поверхні ґрунту. Це можна зробити вручну чи спеціальними машинами.
6. Перекопування та полив. Перекопайте ділянку на глибину 20 см (при внесенні вапна в повному обсязі) та рясно полийте, щоб прискорити процес розчинення. Гашене вапно та деревну золу прикопують не так глибоко. Якщо осінь дощовита — додатковий полив не потрібний.
7. Повторний аналіз. Через деякий час проведіть повторний аналіз ґрунту, щоб переконатися, що pH перебуває у необхідному діапазоні.

Якщо потрібні кошти на масштабування бізнесу, придбання сільгосптранспорту чи обладнання, переходьте на сайт AgroApp. Тут ви знайдете інформацію про фінансові організації та банки, що спеціалізуються на кредитуванні сільськогосподарських підприємств. Заповніть заявку, щоб протягом 24 годин отримати попереднє рішення щодо отримання кредиту.

Часті питання про те, як провести вапнування ґрунту

Що добре росте на вапняному ґрунті

На вапняному ґрунті добре ростуть пшениця, ячмінь, овес, бобові культури, виноград, смородина, обліпиха. Такі ділянки також підходить для вирощування лаванди.

Чи можна посипати землю вапном

Землю можна посипати вапном для корекції кислотності та поліпшення властивостей ґрунту. Потім добриво перекопують і за необхідності поливають.